Громади Луганщини мають забезпечити надання послуг інклюзивно-ресурсними центрами в офлайн форматі.
Проблеми інклюзивного навчання, підтримки психічного здоров’я та роботи інклюзивно-ресурсних центрів регіону розглянуті на нараді Департаменту освіти і науки облдержадміністрації з керівниками органів управління освітою та ІРЦ.
Участь у заході взяли заступниця голови обласної державної адміністрації Катерина Безгинська та національний експерт Швейцарсько-українського проєкту «DECIDE» Андрій Мацокін.
«В умовах воєнного стану питання забезпечення доступності освітніх послуг набуває особливого значення. Окреме та надважливе питання – створення умов для навчання дітям з особливими освітніми потребами», – зауважила Катерина Безгинська.
Вона зазначила, що у школах Луганщини були сформовані 162 інклюзивні класи, де здобувають освіту 262 учні з особливими освітніми потребами, а також два спеціальні класи для 17 учнів. За кордоном перебувають 47 учнів з ООП. За формою педагогічного патронажу освіту здобувають 42 такі дитини.
Крім учителів в інклюзивних класах працюють 68 психологів та 86 асистентів учителя.
Із семи інклюзивно-ресурсних центрів, які відновили свою роботу в безпечних регіонах України, лише два (Рубіжанський та Біловодський) працюють у режимі офлайн, інші – дистанційно.
Вона наголосила, що завданням військових адміністрацій територіальних громад є створення умов для організації роботи ІРЦ в очному режимі.
На нараді було представлено досвід роботи інклюзивно-ресурсних центрів Рубіжанської, Лисичанської, Сєвєродонецької, Кремінської. Попаснянської, Біловодської, Новоайдарської громад, які надають корекційно-розвивальні та інформаційні не тільки дітям на їх батькам з Луганської області, а й жителям територіальних громад, у яких тимчасово перебувають фахівці центрів.
Також обговорені умови забезпечення права на інклюзивну освіту та безбар’єрність, питання нормативного забезпечення роботи закладів освіти та інклюзивно-ресурсних центрів.
Присутні підтримали думку експерта про те, що інклюзивне навчання не обмежується навчанням дітей з певними діагнозами або інвалідністю.
Підтримка особливих освітніх потреб є забезпеченням права людини на освіту та поширюється на різні категорії громадян: внутрішньо переміщених осіб, дітей, які потребують тимчасового чи додаткового захисту, зазнали психологічних травм, діти з особливими мовними потребами тощо. Тож робота закладів освіти має бути спрямована на забезпечення безбар’єрності та інклюзивності.
