ЛУГАНЩИНА: КРАЙ КОЗАКІВ, ПРОМИСЛОВОСТІ, ДРЕВНІХ ОБРЯДІВ ТА СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ.
Шановні жителі Луганщини! Дорогі співвітчизники!
Світанок України, Східна брама України і тисячі теплих серцю слів – це все про регіон безкрайніх степів, високих териконів та працьовитих людей, Луганську область.
Мене із Луганщиною звела війна. Там я зустрів початок широкомасштабного вторгнення. Луганська земля полита кров’ю моїх побратимів та багатьох інших найкращих синів України.
За цю землю віддавало життя не одне покоління українців, на цій землі будували, кохали і жили мільйони наших співвітчизників. Піт та кров так глибоко просочили степ, що стали ґрунтом Луганщини, фундаментом сили та натхнення її жителів.
Тепер же кожна назва великих міст і маленьких сіл рідної області резонують у серцях наших захисників та членів сімей, що втратили свого оборонця. Гірське, Сєвєродонецьк, Щастя, Попасна, Лисичанськ, Білогорівка та Кремінна є не тільки точками на мапі, а і глибокими шрамами на наших серцях.
Попри неймовірний тиск окупантів, військовослужбовці Сил оборони України втримують маленький острівець безпеки – тонку лінію життя області. Щоденно там тривають запеклі бої.
На знівеченій війною території залишаються жити наші люди. Вони продовжують дбати про землю, про худобу, не покладають рук, як і зичить справжнім луганчанам.
Область живе допоки за неї готові боротися військові, а луганчани – повертатися після деокупації та відновлювати.
І ми продовжимо її славетну історію, звільнимо та відбудуємо наші міста, залишивши нашим нащадкам право панувати у ріднім краї, на рідній землі, де не буде ворогів. Попри випробування війною, ми є нацією, яку оберігає Бог і Збройні Сили України.
Дорогі жителі Луганщини, від усього серця бажаю вам миру, добробуту, якнайшвидшого повернення додому та віри у те, що світло завжди перемагає темряву.
Начальник Луганської
обласної військової адміністрації
Артем Лисогор